Бібліотека - філія №5 Черкаська міська ЦБС

Шведський письменник Фредрік Бакман — зірка серед любителів сентиментальної літератури, адже його історії вміють зачепити за живе. Фільм «Брітт-Марі була тут» — екранізація одного з його романів. В житті Брітт-Марі все йде за чітким планом: вона зразкова домогосподарка та любляча дружина ось уже понад 40 років, найменші зміни в розпорядку дня збивають її з пантелику. Та все змінюється, коли вона дізнається про зраду чоловіка і вирішує поїхати з міста, щоб знайти роботу. Героїня на власному прикладі доводить, що ніколи не пізно почати все спочатку.   В романі «Фелікс Австрія» Софія Андрухович майстерно передає атмосферу Станіславова початку XX століття: аристократичні розваги, галицька говірка, вуличні ринки та ароматні страви, приготовані головною героїнею Стефою. Фільм  «Віддана» , знятий за цієї книгою, не поступається їй колоритністю. Це історія про двох жінок, які заплуталися у власних стосунках і намагаються зрозуміти, хто вони одна одній: подруги, сестри чи господиня та ...

  Ніна Фіалко   – відома українська письменниця. Народилася у с. Косенівка Черкаської області. Спеціальність техніка-технолога здобула у Кам’янець-Подільському технікумі харчової промисловості. Літературною діяльністю Ніна Іванівна почала займатися після виходу на заслужений відпочинок. Спочатку видавці не наважувалися вкладати гроші у «розкрутку пенсіонерки». Лише після того, як жінка власним коштом надрукувала перші три романи, видавництво «НК – Богдан» запропонувало їй співпрацю. Наразі Ніна Фіалко є автором 10 романів, 5 збірок повістей і оповідань, та 1 літературно-історичного альманаху про рідне село. У кожного автора в житті траплялись різні цікаві події, які могли вплинути на його творчість. До того ж у кожного з них в особистій колекції є збірки віршів, великі або маленькі твори, знамениті та не дуже. А тому перед тим, як почати читати книжки, варто дізнатися біографію або автобіографію письменника, побачити його фотографії. Ці книги є в нашій бібліотеці обов'язк...

  Яскрава і затишна, романтична і журлива, щедра і мінлива. Осінь. Невичерпне джерело поетичного натхнення. Певне, у доробку кожного поета знайдеться хоч один вірш про цю неповторну пору. Сьогодні у поетичній добірці – вірші з присмаком яблук, різнобарв’ям айстр та жоржин, ошатністю дерев, шурхотом опалого листя та стукотом дощу. Ділюся з вами улюбленими віршами від майстрів слова. Хай осінь буде натхненною! Осінній вогонь В повітрі павутиння прозоро зависа, Летить тонке, задумливо і легко. А осені вогонь горить і не згаса І відліта кудись, немов лелека. Легенько обліта кульбабкою земля, І золоті дими струмують від оселі. А листя кружеля, а листя кружеля, Неначе малюки на каруселі. Летить кудись печаль, зника в густій імлі, Крилом змахнувши легко на прощання. І ніг моїх уже не втримати землі, Бо, може, це моя печаль остання. (Надія Кир’ян) Осінь — у барвистому намисті. Як циганка — з бубоном в руці. Поцілунок — чистий і вогнистий на моїй зоставила щоці. Не забуду: вчора в бубон бил...

Коли  як не восени пити запашну каву і шоколад? А до них неодмінно підійдуть теплі історії від молодої української письменниці. Це історії про почуття й настрої, сумніви й рішення, далеку дорогу й затишний дім, чужі міста й близьких людей, солодкий шоколад і терпкувато-гірку каву. У них немає однозначних висновків і незмінних рецептів, а є пошуки та віра в імпровізацію. Є любов і сміливість, крихта суму й багато радості, чимало мрій і не менше спогадів. Герої цих історій - прості жителі звичайних містечок, загублені, знайдені, закохані, замислені, умільці надихати й такі, що за клапоть натхнення готові поділитися останньою філіжанкою кави - хоча, що тут казати, вони готові ділитися своєю кавою й просто так. Вони щирі й справжні: пестять своїх котів, їздять на велосипедах, приймають гостей, печуть пиріжки й відсилають листівки, слухають вуличних музикантів і малюють маршрути на поторсаних картах. А ще у кожного з них є старі, улюблені горнятка, на дні яких і збереглися ці історії. Ч...

Як    виникло слово «Черкаси»? Краєзнавець Олександр Знойко назвав це просте питання «найцікавішою таємницею вітчизняної історії». Адже якщо знати походження назви, можна зрозуміти не лише деталі черкаської історії, але й факти з життя інших народів. Цікаво, що в жодних доступних історичних джерелах «черкасами» або «черкесами» українців не називали. Зате так іменували себе сусідні народи – росіяни (згідно з царськими грамотами 17 ст.) і татари (за словами Плано де Карпіні, італійського посла 13 ст.). Корені звичного для всіх слова «черкаси» – тільки уявіть! – загубилися десь у тюркських мовах. На сьогодні існує три версії походження назви міста. 1. Найпростіша і найдавніша з них виникла завдяки українським та російським історикам. Вони пов’язують виникнення українських черкасів із адигейськими народами, але… По-перше, про це немає жодних згадок в історичних джерелах. По-друге, давні черкеси, на яких, певно, посилаються вчені, відокремилися як самостійна спільнота значно пізніш...

  . Котляревський народився в родині канцеляриста та почав свою кар’єру, як домашній вчитель. Переважно, працював у сільських поміщицьких родинах. 2. Юний Іван мріяв створити сім’ю. Та за все життя, письменник так і не був одруженим: у 25-річному віці, йому відмовила кохана дівчина, Марія. Це болісно вразило юнака: інших стосунків Котляревський не заводив.  3. Бажання Котляревського вступити на армійську службу дослідники теж пов’язують із нещасливим коханням. Так це чи ні, але з Івана вийшов вправний вояка: він служив у Сіверському карабінерському полку, брав участь у російсько-турецькій війні. 4. З армії у відставку Котляревський пішов «з правом носіння мундира»: не хотів назавжди розлучатися з усім, що нагадувало військову службу. 5. «Енеїда» Котляревського майже миттєво стала популярною за межами України. Так, книгу мав у власній бібліотеці Наполеон, а цар Микола І — цілих два примірники! Деякі вчені сходяться на думці, що «Енеїді», трохи пізніше, знайшлося місце навіть у ...

 13.08.23 відбулася презентація книги. Цікава розповідь Олега Толкушина про геральдику Черкаських селищ Нарбутівської громади .Від селищ , про які розповідав автор , залишилися лише архівні матеріали, забуті ландшафти, будівлі. Тому дуже цінно, що в книзі представлені герби, які можуть розповісти про давну історію міст, селищ. О. Толкушин провів  складну архівно-етнографічну роботу для збору інформації для цієї книги. Завдяки цій зустрічі наші читачі дізналися про давну історію Черкащини. Автор на теперішній час шукає меценатів або спонсорів для видання нових книг, хто має можливість допомогти в цій справі долучайтеся. Патріотизм -це любити і знати історію своєї малої Батьківщини. Чекаємо нових книг та зустрічей.