Бібліотека - філія №5 Черкаська міська ЦБС

  Якщо пісня - душа народу, а танок - його характер, то народний одяг - це його зовнішність, приваблива і яскрава, вишукана і вибаглива. Вишиванки для наших предків була щоденним і святковим вбранням. Таємнича мова вишиванки передавала безліч побажань сімейного благополуччя та щастя людині, яка її одягла. Чужу вишиванку одягати не слід,  щоб не перебрати на себе чужу долю На межі 19 і 20 століття  вишиванку починають носити в поєднанні з  європейським одягом. Вважається що це започаткував Іван Франко. Саме у такому вигляді письменник зображений на 20-гривневій купюрі . Проте за десяток років  до того на світлині початку 60 -х  років  19 століття ми бачимо Кропивницького у піджаку. З деяких джерел відомо. що моду на вишиванки ввела Олена Пчілка.  Альбом «Український народний орнамент. Вишивки, ткани, писанки» Олена Пчілка видала і представила їх на Всесвітній промисловій та індустріальній виставці у Парижі у 1876 році. Л еся Українка любила все українське і залюбки носила вишиванку. У п

"Музей - це інструмент примирення суспільства"                                                   Ганс Мартін Хінц Міжнародний день музеїв з’явився в календарі в 1977 році, коли на черговому засіданні ICOM (International Council of Museums - Міжнародна рада музеїв) була прийнята пропозиція радянської організації про встановлення цього свята. І з 1978 року цей день відзначається щорічно більш ніж у 150 країнах. Прийнято вважати, що через музеї суспільство висловлює своє ставлення до історико-культурної спадщини, і з цим важко не погодитись. Збираючи і зберігаючи пам’ятки матеріальної і духовної культури, вони ведуть велику науково-освітню та освітньо-виховну роботу. Музей гуцульської магії Кілька років тому у Верховині, в Карпатах, відкрився музей гуцульської магії. Тут можна побачити чудодійні «знаряддя» мольфарів – карпатських магів. Наприклад, посох, який мирить посварене подружжя, чи ніж, щоб розганяти хмари.Експозиція створена для презентації місцевих традицій та діяльност

14 травня 1871р.- 7 грудня 1936 р. "Я писав тому, щоб струни душі нашого селянина так кріпко настроїти і натягнути, щоби з того вийшла велика музика Бетховена", — Василь Стефаник. Василь Семенович Стефаник народився 14 травня 1871 р. в с. Русів Гнятинського повіту на Станіславщині (нині – Івано-Франківщина) у сім’ї заможного селянина. Після навчання в школах у с. Русові та м. Снятині він 1883 р. вступив до польської гімназії у м. Коломії.     Тут зав’язалася дружба В. Стефаника з Л. Мартовичем. За українську громадсько-політичну діяльність їх обох у 1890 р. виключили з гімназії. В. Стефаник переїхав до Дрогобича і вступив до місцевої гімназії, яку закінчив 1892 р. Того ж року він вступив на медичний факультет Краківського університету, де вчився до 1900 р. Перша збірка новел – "Синя книжечка", яка вийшла у світ 1899р. у Чернівцях, принесла Стефаникові загальне визнання, була зустрінута захопленими відгуками найбільших літературних авторитетів, серед яких, крім І. Фр

                    Члени нашої бібліотеки відвідали мальовничі  куточки Холодного яру.                               Екскурсія відбулася 29.04.2021р.           Надихнула на екскурсію книг  "Під покровом  Холодного яру" - Олександра Івановича Солодаря - письменника, поета, етнографа, краєзнавця, члена Національної  спілки України. Науково-популярне видання, яке охоплює давню історію, часи козацької доби,  Моторненський Монастир 19-20 ст.та інше.Книга була  запропонована читачем бібліотеки -  Штокою Анатолієм Миколаєвим.        8.05.2021 року читачі бібліотеки -  філії №5  відвідали мальовниче місто Кропивницький. В період цвітіння тюльпанів (кінець квітня-початок травня, але залежить від погоди) Кропивницький перетворюється на найбільш «тюльпанне» місто України. У місцевому дендропарку щороку цвітуть мільйони квітів. Килими тюльпанів, нарцисів, гіацинтів. Кольори та різноманітність сортів, гарні ландшафтні композиції вражають.              

  День матері в Україні відзначають у другу неділю травня.  Це свято - привід сказати мамі про те, що вона - найрідніша та найдорожча людина. Свято в Україні В Україні мама з глибини століть вважається берегинею домашнього вогнища та людиною, яка є рідною для всіх нас. Хоча в Україні свято День матері офіційно святкують лише кілька десятків років, вшановують матір в нашій країні набагато довше. Офіційно в Україні святкують День матері з 1999 року, з того часу, як президент Кучма підписав відповідний указ. Але насправді, українці цей день святкували і раніше. Наприклад, українська діаспора в Канаді ще в початку 20-го століття (у 1928 році) почала вітати матерів. А на наступний рік така ініціатива докотилася і до західної України. У Львові у другу неділю травня організовували спеціальні зустрічі матерів і концерти для них. Тут цим займалася редактор тижневика "Жіноча Доля" Олена Кисілевська. Пізніше, за сприяння "Союзу українок" з Канади, вплинула на поширення цього с

  Історія дня. У 2014 році вперше в історії України офіційні заходи з нагоди завершення Другої світової війни в Європі і перемоги над нацизмом проходили два дні – 8 і 9 травня. В Україні День пам'яті загиблих буде починатися 8 травня – разом з Європою та світом, і триватиме традиційно 9 травня.    День пам'яті і примирення встановлений Указом Президента України Петра Порошенка № 169/2015 «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом в Європі та 70-ї річниці закінчення Другої світової війни» від 24 березня 2015 року. Символ свята Символ відзначення Дня пам'яті та примирення і Дня Перемоги — червоний мак. Це міжнародний символ пам'яті жертв усіх військових та цивільних збройних конфліктів, ілюзія кривавого сліду від кулі, що передає страждання та смерть. Використання квітки червоного маку як символу пам'яті отримало початок з вірша канадського військового лікаря Джона Маккрея «В полях фламандських» (1915). Символ 3 маку присутній і в

5 травня уся світова громадськість відзначає 175-річчя  від  дня народження великого польського письменника, відомого автора історичних романів, лауреата Нобелівської премії з літератури Генріка Сенкевича. Його повне ім'я - Генрік Адам Олександр Пій Сенкевич. Творчість   У ранніх повістях і розповідях зобразив згасання патріархального побуту («Стара слуга», 1875; «Ганя», 1876), долі селянства («Ескізи вугіллям», 1877, «Янко-музикант», 1879, і ін.). Автор історичної трилогії «Вогнем і мечем» (1883—1884), «Потоп» (1884—1886), «Пан Володийовський» (1887—1888). У першому романі ідеалізується боротьба шляхетської Речі Посполитої проти України часів Богдана Хмельницького. У другій частині трилогії відтворюється картина визвольної війни поляків проти шведської інтервенції 1655—1656. У третьому романі оспівуються славні подвиги польських лицарів у період турецького нашестя (1672—1673). Не зважаючи на вороже ставлення Сенкевича до українського козацтва та його визвольних змагань, ві