Випробування голодом: в українській поезії, підбірка книг та фільмів про Голодомор .

 

Голодомор - ця тема традиційно на слуху наприкінці листопада, коли українці вшановують пам'ять про жертв однієї із найбільших трагедій у своїй історії.

Є Дати, які не несуть радості чи піднесення, Дати від яких віє смутком, тугою та болем, Дати, що змушують замислитись та переоцінити себе та свій погляд на життя і ставлення до нього.  Ми ж до цієї дати підготували підбірку поезії, книжок та фільмів про Голодомор.




ВАСИЛЬ БАРКА.«ЖОВТИЙ КНЯЗЬ»

В основу роману покладено спогади автора про Голодомор 1932–1933 років (його брат з родиною пережив ці жахливі часи) та свідчення очевидців Голодомору, які Василь Барка збирав близько 25 років. Головними героями роману стали члени родини Катранників, з яких голодні часи зміг пережити лише наймолодший – Андрійко (для того часу це була типова ситуація, з великих родин залишалось один-двоє). За словами Василя Барки його «Жовтий князь» – це «історія однієї родини в 1932—1933-му роках; однієї білої хати, що стала чорною і обернулася в домовину. Її доля змальована на тлі життя, чи власне, вмирання всієї України під час голоду».




УЛАС САМЧУК.«МАРІЯ»

Головна героїня роману, Марія, типова жінка своєї доби, яка все життя працювала на землі та при землі. Роман розпочинається відліком днів життя Марії «коли не рахувати останніх трьох, то Марія зустріла й провела двадцять шість тисяч двісті п'ятдесят вісім днів». Ця книга без прикрас показала і Голодомор, і «прекрасну добровільну» колективізацію, і примусовий збір зерна. Самчук присвятив свій роман матерям «які загинули голодною смертю на Україні в роки 1932–1933».





«НАЦІОНАЛЬНА КНИГА ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ 1932—1933 РОКІВ В УКРАЇНІ»

Це одне з найґрунтовніших досліджень Голодомору. Книга пам’яті складається з загальнонаціонального та 18 регіональних томів, які підготували в регіонах, що постраждали під час Голодомору. У Книзі проаналізовано історичні та правові аспекти Голодомору, зібрано свідчення очевидців та документи тієї доби, що доводять факт геноциду. Також тут розміщено близько 140 світлин того часу (від яких просто стає моторошно).







«ГОЛОДОМОР ГЕНОЦИД УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ 1932–1933»

У цій брошурі в стислій формі розповідається про головні причини найжахливішої за масштабом та перебігом подій трагедії, яку пережив в 1932–­1933 роках український народ. Автори розкривають тло трагедії, наголошують на її штучності. Вони аргу­ментовано доводять, що творцями Голодомору була верхівка комуністичної партії на чолі зі Сталіним. У центрі авторської уваги пошук відповіді на питання, чому терор голодом був спрямований проти України. Брошура описує механізм Голодомору, його зловмисність, кваліфікує його відповідно до Конвенції ООН 1948 року як геноцид, злочин проти людства.





СТАНІСЛАВ КУЛЬЧИЦЬКИЙ. «ГОЛОДОМОР 1932–1933 РОКІВ ЯК ГЕНОЦИД: ТРУДНОЩІ УСВІДОМЛЕННЯ»

Проаналізувавши безліч документів та свідчень, автор доводить, що Голодомор 1932–1933 років був результатом каральної акції з вилучення у селян всього наявного у них продовольства. У книзі документально підтверджено, що свідомо Сталін застосував цю терористичну акцію в ситуації гострої кризи і голоду в багатьох регіонах СРСР.





Колись чорні крила голодомору обіймали багаті чорноземи України, змусивши одних помирати страшною голодною смертю, інших – з потьмареним розумом – піддатись жорстоким канібальським звичаям



 

Ось один із віршів «Зернятка надії:

Співають коники у житі,
А жито мріє на ланах.
Отак би в світі жити й жити,
Аби лиш хліб у хаті пах.

Аби лиш хліб... А як немає?
Тоді немає і життя.
Народ мій ціну й крихті знає –
Він повернувся з небуття».








Свічка-пам’ять

Пам'яті жертв голодомору

Знов прокинулись ранки холодні.
Дощ хрестами в сніжинках застиг.
Поминаючи мертвих сьогодні,
Ми рятуєм майбутнє живих.

День жалю... День скорботи, печалі
Запалив нашу пам’ять. Свічки –
Це ті душі, листочки опалі,
Хто став тінню в голодні роки.

Без притулку у храмі Господнім,
Поміж хвилями Лети-ріки
Стогнуть душі, бо в серці народнім
Проросли забуття колючки.

Полікуймо свічею-зорею
День минулий. Згадаймо усіх,
Хто любов’ю живою своєю
Поділитися з нами не встиг…

Щоб у ранки і теплі, й холодні
Не ішли шикуватись хрести,
Щоб не плакали душі голодні,
Свічку-пам’ять свою захисти.


Пам'ять серця


Зворушує мелодія скорботи.
В уяві 33-ій постає.
Незримий відчуваю дотик
Трагедії, що всі думки снує.

Щаслива, бо не бачила я лиха,
Не бачила, як просто на очах
Від голоду вмирає тихо-тихо
Дитя мале у мами на руках.

А смерть-сновида знов людей чатує,
Тенета розставляє смертні скрізь.
Нещадний голод селами лютує,
Вмивається в гіркому морі сліз.
Давно не чути голосу людського,
Ні кішки, ні собак нема ніде.
Горобчики цвірінькають довкола,
Та око зголодніле їх знайде…

- У чому винні Ви, старенька мати?
- Чому голодне стихло немовля?
Хто відповідь правдиву зможе дати?
Лиш пам'ять серця з болем промовля:

- Могли б вони ще жити і творити,
Вітчизну прославляти у віках.
Та голод неможливо припинити,
Якщо він «запланований в верхах».

Ніде нехай такого більш не буде!
Хай день новий життя несе нове.
Вклонімось низько сонцю й хлібу, люди!
В достатку Україна хай живе!



Сторінка зі щоденника 1933 року


...Останню сльозу проковтнула –
Вечерю солону сумну –
Ще вчора... Сьогодні?.. Забула,
Бо тричі вертала зі сну...

А сонце повзе винувато
До сховку від зору людей...
Із нього все золото знято
Печаллю голодних очей.

Знов сон обійма... Чи що інше
Висмоктує сили бажань.
Життя від безпам’ятства гірше!..
Де горя народного грань?!

Ще й сутінки лізуть у хату
Страхами із темних кутків:
– Нікого не можна впускати,
Бо ніч – то притулок катів...

Простіть, неоплакані душі,
Що нехтуєм звичай батьків...
Простіть, покоління грядущі,
З майбутніх щасливих років…

Нас лихом хотіли зігнути,
Убозтвом голодних умів...
До рабства серця навернути?!


Хто право їм дав?! Хто посмів

Насильно народ побороти,
Що жив понад тисячу літ?..
Хоч станем в ряди до голоти,
Не зрадимо батьківський рід!

З малої надії-зернини
Розквітне зоря вікова.
Не згасне ім’я України,
Допоки в нас пам’ять жива!

Про ті події 
1932-1933 р
вже  багато  знято фільмів. А втім, як і раніше, вони залишають багато таємниць, і запитань інколи більше, ніж відповідей.  

«ГІРКІ ЖНИВА» (2015, В УКРАЇНІ ПОКАЗАНО В 2017)

У центрі картини Юрій, талановитий художник-селянин, нащадок козацького роду, що намагається жити зі своєю коханою у створених радянською владою умовах, приймаючи удари і утиски. Але, зрештою, коли його родина та земляки стають жертвами штучного голоду та сталінських репресій, він повстає, аби врятувати рідних, помститися і покинути Радянську Україну, щоби донести правду світові про жахіття Голодомору.https://www.youtube.com/watch?v=yBhsNkLP7xA&feature=emb_title

 

«ГОЛОДОМОР. УКРАЇНА, ХХ СТОЛІТТЯ: ТЕХНОЛОГІЯ ГЕНОЦИДУ» (2005–2007)

Документальний фільм-трилогія присвячений тематиці Голодомору в Україні 1932—1933 років. У фільмі розповідається про страшний геноцид українського народу в ХХ столітті, надаються коментарі свідків геноциду та їхніх нащадків. Стрічка базується на архівних матеріалах, зокрема, з Державного кінофотофоноархіву ім. Пшеничного.

https://www.youtube.com/watch?v=EEDG7dFOKEs&feature=emb_title

«ЧАС ТЕМРЯВИ» (2003)

Фільм присвячений подіям Голодомору 1932—1933 років в Україні. Стрічка складається з задокументованих архівних фото- та відео матеріалів, розповідей очевидців Голодомору 1932–1933 років.

https://www.youtube.com/watch?v=YvsciAo-nb4&feature=emb_title




Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Сучасні книги які стали популярними фільмами

Затишні і теплі вірші про осінь