"Сильне слово драматурга"/До 180 річчю М. П. Старицького

14 грудня 1840 року – у селі Кліщинці на Полтавщині (нині – Черкащина) народився один із засновників українського Театру Корифеїв, автор п’єси «За двома зайцями», драматург Михайло Старицький. Батько української письменниці Людмили Старицької-Черняхівської.

Саме він є автором відомої пісні “Ніч яка місячна, зоряна, ясная”.

Творчість

Перші твори Старицького були надруковані у 1865 році. Старицький був справжнім учителем молодих українських письменників і відіграв велику роль в організації літературного і громадського життя 1890-х pp. Михайло Старицький переробляв п’єси інших авторів та інсценував прозові твори переважно в той час, коли він очолював об’єднану українську професійну трупу. Так були написані «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Сорочинський ярмарок», «Тарас Бульба», «Циганка Аза», «Чорноморці», «За двома зайцями» та інші.

Поезія та переклади

Незважаючи на цензурні заборони, у перекладах М. Старицького виходять українською мовою «Казки Андерсена» (1873), «Байки Крилова» (1874), «Пісня про купця Калашникова» М.Ю. Лєрмонтова (1876). Результатом подорожі М. Старицького на Балкани стають «Сербські народні думи та пісні» (1876). Значною подією було видання «Гамлета» Вільяма Шекспіра у перекладі Старицького (1882). Основне місце в оригінальній поетичній спадщині Старицького посідає його громадянська лірика з виразними патріотичними («До України», «До молоді») мотивами, з оспівуванням героїчного минулого («Морітурі») чи протестом проти царизму («До Шевченка»). Окрема частина поетичної творчості письменника — його інтимна лірика («Монологи про кохання»). Деякі ліричні поезії Старицького стали народними піснями («Ніч яка, Господи, місячна, зоряна», «Ох і де ти, зіронько та вечірняя», «Туман хвилями лягає»).

Драматургія

Великий внесок зробив Старицький в українську драматургію. Почавши з інсценізацій прозових творів та переробок малосценічних п’єс, Старицький написав багато оригінальних драматичних творів, найсильніші з них соціальні драми: «Не судилось» (1881), «У темряві» (1893), «Талан» (1893). Значну популярність здобула драма «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» (1890). Особливе значення мають його історичні драми: «Богдан Хмельницький» (1897), «Маруся Богуславка» (1899). В історії української драматургії Старицький відзначається як видатний майстер гострих драматичних ситуацій і сильних характерів. Разом із М. Лисенком і родиною Ліндфорсів М. Старицький береться за організацію першого аматорського гуртка, силами якого поставлено спочатку їхню першу оперету «Чорноморці», а у 1874 році – оперету «Різдвяна ніч», від прем'єри якої починається відлік історії українського театру, зокрема оперного.

На початку 80-х років М. Старицький добивається відкриття літературно-художнього журналу. Вихід альманаху "Рада"

Проза

Найцінніший доробок М. Старицького - його історична проза. Романи письменника присвячені в основному добі козаччини: „Богдан Хмельницький” (трилогія), дилогія „Молодість Мазепи” й „Руїна”, романи „Останні орли”, „Розбійник Кармелюк”, повісті „Облога Буші”, „Чорний диявол”, „Перші коршуни”, „Заклятий скарб” та інші. Своїми історичними романами, написаними у співавторстві з дочкою Людмилою Старицькою-Черняхівською, письменник започаткував в українській літературі жанр пригодницько-історичного роману, бо він відображав важливі історичні події в Україні завдяки захоплюючому авантюрному сюжетові, романтичним постатям героїв, їх дивовижним пригодам із переодяганням, моторошними підземеллями, кривавими скарбами, погонями, поєдинками тощо.

Старицький М. П. На прю!

Книга вибраного «На прю!», що означає «на боротьбу», містить твори Михайла Старицького різного жанру й проблематики. Його багатогранна творчість має неминуще значення, а твори відзначаються широким діапазоном мовностильових пластів – від розмовно -побутового до романтично-піднесеного, від ніжно-інтимного до іронічно-саркастичного, засобами якого автор гнівно таврує суспільні й людські вади. Велика розмаїта мистецька спадщина М. Старицького живе повним життям і нині, зберігаючи не лише історико-пізнавальну, а й виховну та естетичну цінність. Видання орієнтоване на широке читацьке коло.

Старицький М. П. Останні орли
Історична повість українського письменника-класика - широке полотно про Коліївщину, повстання українського народу +1768 року на Правобережній Україні під проводом Залізняка та Гонти проти польського панства и католицького духовенства. За своїм ідейнім спрямуванням и трактування гайдамаччини твір біля до поеми Шевченка «Гайдамаки». Відтворюючи соціальні та Релігійні конфлікти того часу, показуючи непримирення боротьбу народу проти польської шляхти и католицького духовенства, автор багато уваги приділяє особістом життю своїх героїв. Сюжет твору Динамічний, напруженого.

Старицький М. П. Книга трилогія "Богдан Хмельницький"

Книга перша "Перед бурею" - 1638 рік. Писар запорізького війська Богдан Хмельницький допоміг піти з польського оточення ватажка повсталих козаків Гуні, але сам потрапив в табір князя Вишневецького. Шляхтич Ясинський готувався посадити Хмельницького на кол. Випадково козак уникнув смерті, але незабаром знову потрапив в похмуре підземелля Кодацької фортеці. Мужня дівчина Ганна Золотаренко врятувала Богдана від неминучої загибелі. Але попереду ще багато битв, багато небезпечних ситуацій ... Про життя українського народу в ці роки, про підготовку до боротьби за своє визволення, про талановитого козацькому керівника, політиці і полководця - Богдана Хмельницького дізнається читач з історичної трилогії М. Старицького.

У романі "Буря" становить другу частину трилогії про Богдана Хмельницького, відображені події, які відносяться до початку війни українського народу за соціальне і національне визволення (1648-1654). У центрі твору - розгорнуті картини боїв під Жовтими Водами і Корсунем, що закінчилися повною перемогою повстанців.

У романі "У пристані", заключної частини трилогії про Богдана Хмельницького, відображені події визвольної війни українського народу проти польської шляхти та уніатів, битви під Пилявцями, Збаражем, Берестечком, показана складна боротьба, яку вів Богдан Хмельницький, прагнучи до возз'єднання України з Росією.

Старицький М. П. "РозбОйник Кармелюк"
Роман класика української літератури М.П. Старицького (1840-1904) про народного героя Устима Кармалюка - керівника о селянського руху на Правобережній Україні в першій половині XIX століття. Історичні картини автор доповнює художнім домислом, котрий обіймав велике місце в романі, зокрема при описі особистому житті героя.