Інформаційний експрес: "Михайло Старицький — батько українського театру і драматургії"

 

14 грудня 1840 року народився Михайло Старицький — батько українського театру і драматургії, один із засновників українського Театру Корифеїв, автор п’єси „За двома зайцями” та автор відомої пісні „Ніч яка місячна, зоряна, ясная".

Головним жанром роботи в літературі для Старицького була, звісно, драматургія. На початках він просто займався адаптацією невеликих прозових творів для сценічної постановки. Проте, вже в ході своєї літературної кар’єри він напише велику добірку драматичних творів. З цього списку відокремлюються соціальні драми: «Не судилось», «Талан», та інші.

Проте головною роботою Старицького вважається історична драма «Маруся Богуславка». В ній він якнайповніше розкриває власний талант в написанні сильних духом характерів та проявляє себе майстром гострих драматичних постанов.

 Підсумовуючи, Михайло Петрович Старицький, безумовно, важлива персона в історії становлення українського театру. Він займався організацією всім відомого театру корифеїв, а також доповнив добірку вітчизняної драматургії історичними драмами.

Помер Михайло Старицький 27 квітня 1904-го, похований на Байковому цвинтарі у Києві…

Цитати з творів Михайла Старицького

•  Співай, ридай і будь готовий

Замість лаврового терновий

Вінець узяти на чоло.

 

•  Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка.

 

• Проня. Ваша папіроска шкварчить.

 

Голохвостий. Ето в грудє моєй-с!

 

Проня. Чого?

 

Г о л о х в о с т и й. Од любви!

 

П р о н я. Ах, што ви!

• Ми всіх пригорнули б до серця охоче,

Якби нам хоч трохи свободи!

 

• Та ще й те: сім'я – це закуток скритий, а мистецтво веде нас до всесвітнього храму; у шкаралущі сімейній ми служим тільки собі чи своїм дітям, а у праці художній ми повинні людям служити, цілком себе оддавати миру, громаді. Для того-то сім'я і не може миритись зі сценою, бо одна одній буде шкодити: або зрадиш дітей, або зрадиш громадську одправу…