Іван Богун як історична постать

 Іван Богун як політик і людина

Іван Богун – український військовий і державний діяч, козацький полководець часу Хмельниччини, полковник подільський, згодом — кальницький і паволоцький.

Іван Богун – загадкова постать в українській історії. Відомості про його життя до 1648 року дуже незначні і здебільшого є припущеннями, а не реальними історичними фактами.

За ствердженням дослідника Евгена Лятача Богун є козацько-шляхетського походження. Найімовірнішим роком народження називають 1618. Батько Івана – Федор був дрібним шляхтичем. Є деякі відомості про герб родини.

Відомостей про молоді роки Івана Богуна також мало. Припускають, що він вів звичайне життя реєстрового козака: брав участь у походах на турків і татар, у сутичках на кордоні з Московією.

З 1648 року Іван Богун стає одним із соратників гетьмана Хмельницького, бере активну участь у Визвольній війні українського народу. У «Реєстрі Війська Запорізького 1649 року» Богун значився серед козаків Чигиринського полку.1650 року за добрі організаторські здібності та військовий талант Іван Богун стає кальницьким полковником.

Брав участь у визначних битвах під Вінницею (березень 1651), під Берестечком (влітку 1651), під Монастирищем (березень 1653), у Молдавському поході (1653), Жванецькій облозі (1653), битвою під Охматовим (1655).

У численних боях виявив неабиякі здібності воєначальника. Був дуже розумним і далекоглядним, часто вдавався до хитрощів. Так, у битві під Вінницею під виглядом втечі заманив поляків на замерзлу річку, в якій попередньо прорубали ополонки і заховали їх, притрусивши соломою і снігом; у битві під Берестечком відволікав увагу поляків, поки Богдан Хмельницький з основною частиною війська відходив з поля бою; у битві під Монастирищем наказав половині свого війська переодягтись у татарський одяг, напавши з двох сторін на військо поляків, вони злякали їх і ті, подумавши, що козакам надійшло підкріплення, покинули поле бою; при захисті Уманської фортеці наказав вилити на стіні фортеці чимало літрів води так, що вона замерзла і здолати стіни фортеці було неможливо.

Іван Богун виступав проти миру з Річчю Посполитою (1649, 1651) та Московським царством (Переяславська угода 1654 року). Після смерті Богдана Хмельницького (1657) деякий час підтримував Івана Виговського, але 1658 року виступив проти підписання Гадяцького договору і разом з Іваном Сірком підняв народне повстання.

1662 року Івана Богуна взяли в ув’язнення поляки, але вже 1663 року його визволив Ян ІІ Казимир в обмін на похід на Лівобережну Україну. Проте 1664 року Богуна було звинувачено у зраді і розстріляно. Похований Іван Богун під Новгород-Сіверським.

Отже, Іван Богун був одним з найкращих воєначальників часів Хмельниччини. Виявив себе як мудрий, хитрий, сміливий, принциповий воєначальник, який до останнього боронив інтереси свого народу.