125-річчя С.Д. Скляренка

 Семен Дмитрович Скляренко, найбільш відомий зараз за романами "Святослав", "Володимир", народився на Україні, в селі Калеберда, нині село Прохорівка Канівського району Черкаської області в небагатій сільській родині. Навчався спочатку у звичайній сільській школі, потім в Золотоніській гімназії, де почав багато читати, захопився літературою, пробує писати вірші. Перший його вірш був опублікований в місцевій газеті в 1919 році. Закінчивши гімназію, в тому ж 1919 році, Скляренко повертається в рідне село, працює бібліотекарем, учителем сільської школи, завклубом, потім завідувачем районного відділу народної освіти. Одночасно пише вірші, замітки, розповіді, друкує їх в Київських газетах. У 1921 році їде вчитися в Київський політехнічний інститут, але вчиться там всього півроку його призивають в Червону Армію. Відслуживши, Скляренко отримує направлення на роботу в Росію. Спочатку завклубом, а потім - керівником відділу культури Ради профспілок міста Егорьевська Московської області. Відпрацювавши 2 роки, повертається на Україну, спочатку в місто Черкаси, а потім і до Києва, де працює в місцевих газетах. І пише серію книг про Громадянську війну. Наприкінці 30-х років виходить його трилогія "Шлях на Київ", яка приносить авторові широку популярність. З початком Великої Вітчизняної війни Семен Скляренко йде на фронт військовим кореспондентом, проходить всю війну, бачить перемоги і поразки, біль і смерть. І пише не тільки фронтові замітки в газети, але й оповідання. У нього з'являється багато ідей для нових книг. Після війни у письменника виходить продовження трилогії "Шлях на Київ" - роман "Україна кличе", безліч нарисів і розповідей про війну, повістей про героїв комсомольців. У 50-х роках письменник починає трилогію про історію Київської Русі "Рюриковичі", вивчає літописні історичні матеріали, свідчення сучасників перших київських князів, церковні архіви. Два романи, "Святослав" і "Володимир", були написані і видані й одразу отримали чудові рецензії критиків та відгуки читачів. Вони принесли письменникові світову популярність, перекладені різними мовами. Третій роман "Ярослав Мудрий" так і залишився незавершеним.