Публікації

"Танго - це ритм, танго - це пристрасть"!

Зображення
  11 грудня весь світ відзначає міжнародний день танго. Поява цього свята пов’язана з днем народження «короля танго» Карлоса Гарделя – відомого аргентинського співака й актора. Життя в танго б`є ключем, а в центрі танцю — Чоловік і Жінка.  Їх взаємини, пристрасті, конфлікти, примирення, «третій зайвий», ревнощі, ненависть — всі відчуття, які наповнюють людське життя. У цьому танці не прийнято розмовляти, посміхатися, в нім навіть не прийнято дивитися один одному в очі. Запрошення, висловлене вголос, може розцінюватися як образа. Допустимо лише погляд і легкий рух губ. День пристрасного танцю почали святкувати у 1978 році. Танго — танець-імпровізація, в нім дуже важливе уміння партнерів почути один одного. Це уміння народжується на підсвідомому рівні як би само собою, створюючи відчуття іншої реальності. А найвиразнішим моментом цього танцю є пауза: звучить музика, а двоє завмерли в обіймах один одного, ніби ведучи німий діалог на підвищених тонах — це точка вищої напруги....

Толерантність – це насамперед чесність…

Зображення
  Толерантність – це насамперед  чесність… Це термін, який означає, що ви терпите думки інших, навіть якщо ви не погоджуєтесь. Це мистецтво жити у світі різних людей та ідей, виявляти свою точку зору, але при цьому адекватно сприймати думки інших людей, не порушуючи їх права та свободу.  Водночас  толерантність – це не якісь вчинки, поблажливість чи потурання, це – здатність сприймати без агресії інший спосіб життя, поведінку, інші погляди шляхом встановлення довірливих взаємовідносин, співпраці та компроміс у. Дослідження еволюції толерантності – від Локка і Мілля до Рікера і Дамміта – дозволило дійти такого висновку: “Від терпимості як негативно-забарвленої вимушено пасивної реакції на “інше” – через, якнайменше, нейтральне сприйняття та захист “іншого” в законом окреслених рамках – до свідомого надання слабкому “іншому” певних переваг: ось вже осягнуті людством метаморфози толерантності. Проте уміти чи навчитися що називається «терпіти» – справа нелегка. Змушувати...

Твоє здоров*я в твоїх руках: Як підвищити імунітет!

Зображення
  Зимою організм людини вимагає особливої уваги. Особливо питання підтримки здоров’я актуальне під час пандемії коронавірусу. Як підвищити імунітет? Олег Назар - доцентом кафедри клінічної імунології та алергології Національної медичної академії післядипломної освіти, головний імунолог Національної медичної палати, який назвав три простих правила, які допоможуть укріпити імунітет. Правило 1. Вживати достатню кількість білкової їжі та вітаміни групи В Про те, що треба харчуватися збалансовано, говорять чи не на кожному кроці. Імунолог також акцентує на цьому, але радить зосередитися на білковій їжі та вітамінах. – Усі фактори імунної системи, імуноглобуліни, інтерферони, синтезуються з білка. Їжа має бути збагачена білком. Відсутність або недостатня кількість білку може знизити активність імунної системи. Треба збалансувати харчування вбік білків, – говорить Олег Назар. Крім того, у раціоні мають бути продукти, багаті вітамінами групи В. – Другий момент – вітаміни. Проблема у тому, ...

Випробування голодом: в українській поезії, підбірка книг та фільмів про Голодомор .

Зображення
  Голодомор - ця тема традиційно на слуху наприкінці листопада, коли українці вшановують пам'ять про жертв однієї із найбільших трагедій у своїй історії. Є Дати, які не несуть радості чи піднесення, Дати від яких віє смутком, тугою та болем, Дати, що змушують замислитись та переоцінити себе та свій погляд на життя і ставлення до нього.  Ми ж до цієї дати підготували підбірку поезії, книжок та фільмів про Голодомор. ВАСИЛЬ БАРКА.«ЖОВТИЙ КНЯЗЬ» В основу роману покладено спогади автора про Голодомор 1932–1933 років (його брат з родиною пережив ці жахливі часи) та свідчення очевидців Голодомору, які Василь Барка збирав близько 25 років. Головними героями роману стали члени родини Катранників, з яких голодні часи зміг пережити лише наймолодший – Андрійко (для того часу це була типова ситуація, з великих родин залишалось один-двоє). За словами Василя Барки його «Жовтий князь» – це «історія однієї родини в 1932—1933-му роках; однієї білої хати, що стала чорною і обернулася в домовину...