Бібліотека - філія №5 Черкаська міська ЦБС

 

  Васи́ль Іва́нович Голоборо́дько — український письменник. Член Національної спілки письменників України, АУП. Автор багатьох поетичних збірок, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, премій імені Василя Симоненка, Пантелеймона Куліша та Миколи Трублаїні Наша мова   Кожне слово нашої мови проспіване у Пісні тож пісенними словами з побратимами у товаристві розмовляємо кожне слово нашої мови записане у Літописі тож хай знають вороги якими словами на самоті мовчимо. З дитинства: дощ Василь Голобородько Я уплетений весь до нитки у зелене волосся дощу, уплетена дорога, що веде до батьківської хати, уплетена хата, що видніється на горі, як зелений птах, уплетене дерево, що притихле стоїть над дорогою, уплетена річка, наче блакитна стрічка в дівочу косу, уплетена череда корів, що спочивають на тирлі. А хмара плете і плете зелене волосся дощу, холодне волосся дощу. Але усім тепло, усі знають: дощ перестане, і хто напасеться, хто набігається,...

Із янголом на плечі Іван Малкович Старосвітська балада Краєм світу, уночі, при Господній при свічі хтось бреде собі самотньо із янголом на плечі. Йде в ніде, в невороття, йде лелійно, як дитя, і жене його у спину сірий маятник життя, — щоб не вештав уночі при Господній при свічі, щоб по світі не тинявся із янголом на плечі. Віє вітер вировий, виє Ірод моровий, маятник все дужче бухка, стогне янгол ледь живий… А він йде і йде, хоча вже й не дихає свіча, лиш вуста дрижать гарячі: янголе, не впадь з плеча. [30-31 січня 1992 З нічних молитов Господи, літа стебельце всели до самітніх душ, дай кожному звити кубельце, і не поруш. Хай кожен в цім світі спасеться, хай світить з-за темних круч довкола кожного серця віри твоєї обруч. [3-9 травня 1992]

 

  Якщо пісня - душа народу, а танок - його характер, то народний одяг - це його зовнішність, приваблива і яскрава, вишукана і вибаглива. Вишиванки для наших предків була щоденним і святковим вбранням. Таємнича мова вишиванки передавала безліч побажань сімейного благополуччя та щастя людині, яка її одягла. Чужу вишиванку одягати не слід,  щоб не перебрати на себе чужу долю На межі 19 і 20 століття  вишиванку починають носити в поєднанні з  європейським одягом. Вважається що це започаткував Іван Франко. Саме у такому вигляді письменник зображений на 20-гривневій купюрі . Проте за десяток років  до того на світлині початку 60 -х  років  19 століття ми бачимо Кропивницького у піджаку. З деяких джерел відомо. що моду на вишиванки ввела Олена Пчілка.  Альбом «Український народний орнамент. Вишивки, ткани, писанки» Олена Пчілка видала і представила їх на Всесвітній промисловій та індустріальній виставці у Парижі у 1876 році. Л еся Українка любила вс...

"Музей - це інструмент примирення суспільства"                                                   Ганс Мартін Хінц Міжнародний день музеїв з’явився в календарі в 1977 році, коли на черговому засіданні ICOM (International Council of Museums - Міжнародна рада музеїв) була прийнята пропозиція радянської організації про встановлення цього свята. І з 1978 року цей день відзначається щорічно більш ніж у 150 країнах. Прийнято вважати, що через музеї суспільство висловлює своє ставлення до історико-культурної спадщини, і з цим важко не погодитись. Збираючи і зберігаючи пам’ятки матеріальної і духовної культури, вони ведуть велику науково-освітню та освітньо-виховну роботу. Музей гуцульської магії Кілька років тому у Верховині, в Карпатах, відкрився музей гуцульської магії. Тут можна побачити чудодійні «знаряддя» мольфарів – карпатських магів. Наприклад, посох, який мирить ...

14 травня 1871р.- 7 грудня 1936 р. "Я писав тому, щоб струни душі нашого селянина так кріпко настроїти і натягнути, щоби з того вийшла велика музика Бетховена", — Василь Стефаник. Василь Семенович Стефаник народився 14 травня 1871 р. в с. Русів Гнятинського повіту на Станіславщині (нині – Івано-Франківщина) у сім’ї заможного селянина. Після навчання в школах у с. Русові та м. Снятині він 1883 р. вступив до польської гімназії у м. Коломії.     Тут зав’язалася дружба В. Стефаника з Л. Мартовичем. За українську громадсько-політичну діяльність їх обох у 1890 р. виключили з гімназії. В. Стефаник переїхав до Дрогобича і вступив до місцевої гімназії, яку закінчив 1892 р. Того ж року він вступив на медичний факультет Краківського університету, де вчився до 1900 р. Перша збірка новел – "Синя книжечка", яка вийшла у світ 1899р. у Чернівцях, принесла Стефаникові загальне визнання, була зустрінута захопленими відгуками найбільших літературних авторитетів, серед яких, крім І. Фр...