Бібліотека - філія №5 Черкаська міська ЦБС

  У новорічні свята хочеться, щоб позитивно-магічних емоцій було якомога більше. Їх ми отримуємо від подарунків, улюбленої страви, гарної пісні, перегляду фільму. А ще є перевірений спосіб – прочитати книгу, яка подарує приємні переживання і доповнить святкові вечори ноткою дива.  «Різдвяні історії»  - Чарльз Дікенс Ще одна новорічна книга для школярів, яка дихає морозом і Різдвом. Іноді смішні, іноді сумні, але все ж, чарівні казки для підлітків і дорослих. Знайомлять читача з традиціями європейського Різдва і особливостями побуту англійців 19-го століття. Це не просто інша версія класичних англійських різдвяних «історій з привидами», а книга з глибоким психологізмом. Захопливі недитячі казки, що несуть віру в дива і добро, без зайвого моралізаторства, а виключно за допомогою захопливого наративу. «Ожинова зима» Сара Джіо Сіеттл, 1933. Самотня мати Віра Рей цілує свого трирічного сина Даніеля, вкладає спати й вирушає на роботу в нічну зміну в місцевий готель. Вона по...

  14 грудня 1840 року народився Михайло Старицький — батько українського театру і драматургії, один із засновників українського Театру Корифеїв, автор п’єси „За двома зайцями” та автор відомої пісні „Ніч яка місячна, зоряна, ясная". Головним жанром роботи в літературі для Старицького була, звісно, драматургія. На початках він просто займався адаптацією невеликих прозових творів для сценічної постановки. Проте, вже в ході своєї літературної кар’єри він напише велику добірку драматичних творів. З цього списку відокремлюються соціальні драми: «Не судилось», «Талан», та інші. Проте головною роботою Старицького вважається історична драма «Маруся Богуславка». В ній він якнайповніше розкриває власний талант в написанні сильних духом характерів та проявляє себе майстром гострих драматичних постанов.   Підсумовуючи, Михайло Петрович Старицький, безумовно, важлива персона в історії становлення українського театру. Він займався організацією всім відомого театру корифеїв, а також допо...

Сьогодні, 7 грудня, в нашій державі святкують  День української хустки. З історії української хустки За часів Київської Русі жінки використовували як головний убір убруси — рушники білого кольору, часто прикрашені вишивкою, укладені навколо підубрусника (невеликої м’якої шапочки, що збирала та прикривала волосся). Убрус зав’язували або підколювали під підборіддям. Його краї покривали плечі жінки. У теплу пору року убрус могли закріпити обручем, а в холоди надівали поверх нього хутряну шапку. Особливо цінним вважали убрус із шовкового оксамиту, який передавали з покоління в покоління. З часом на місце убрусу прийшов очіпок, на який зверху надівали намітку (серпанок чи перемітку). За розповідями іноземців, ще у XVI–XVII століттях традиційним головним убором жінки Подніпров’я була біла бавовняна хустка. Іноді її прикрашали геометричним орнаментом, вишитим різнокольоровими нитками, шовком, золотом чи сріблом. З XVIII століття в моду ввійшли хустки з яскравим квітковим орнаментом (ч...

  Григорій Сковорода  (1722–1794),  український просвітитель-гуманіст, філософ, поет, педагог 3 грудня виповнюється 299 років від дня народження українського філософа, просвітителя-гуманіста, філософа, поета, а багато хто додає: і містика – Григорія Сковороди Образ Григорія Сковороди оточений переказами та легендами, які з вуст в уста передавалися десятками років.   За словами його сучасників, він завжди мав при собі Біблію, записники з творами та думками, а також сопілку (чи флейту). Мандруючи, він спинявся у добрих людей, які приймали його не за гроші, а для того, щоби послухати. Він розповідав про інші міста та країни, про слово Боже та про науку, а ще по-дружньому підказував та давав практичні поради для життя. Слава про таку надзвичайну людину швидко розлетілася, тож мислителю були скрізь раді, його чекали. Оскільки він мав знайомих в усіх куточках країни, вважається, що завдяки його впливові відбулося відкриття Харківського університету. Ідею про навчальн...

  Семюеля Лэнгхорна Клеменса Марк Твен   (30 листопада 1835- 21 квітня 1910) Марк Твен – відомий американський письменник. Він автор літературних творів, написаних в різних жанрах, від сатири, казок і фантастики до вдумливих повістей і публіцистики. Твену дивно добре вдавалося донести глибокі, серйозні думки в пригодницькому творі, що і виділяє його з ряду інших письменників.   Марк Твен в дитинстві Семюель народився в маленькому містечку в американському штаті Міссурі – пізніше він жартував, що з його появою населення містечка збільшилася на 1%. Письменник жив без матері, що і відобразилося на його характері, а батько його працював в юридичній конторі. Йому було всього 12 років, коли його батько помер, залишивши сім'ю в злиднях. Хлопчикові довелося піти учнем у друкарню, де працював складачем старший брат. Саме там він начитає писати невеликі статті. Працював  помічника лоцмана, а потім став самостійно водити кораблі по Міссісіпі. Розпочата громадянсь...

До дня рідної мови Високий рівень мовної культури – невід'ємна частина сучасної людини. Слід не допускати помилок у вимові та активно вивчати норми літературної мови. Як поліпшити дикцію дорослому, підлітку? ВОЛОСЬКІ ГОРІХИ . Хорошим способом поліпшити свою дикцію є використання для цього волоських горіхів. Їх потрібно закласти за щоку (по одному з кожного боку) і проговорювати скоромовку в перебігу декількох хвилин. Після чого необхідно витягти горіхи і знову проговорити ту саму скоромовку. ОЛІВЕЦЬ У ЗУБИ . Затисніть зубами олівець і прочитайте з виразом якогось вірша по пам’яті.  ВАЖЛИВО: Обидві методики можна застосовувати як дітям, так і дорослим. При їх регулярному використанні можна поліпшити дикцію, зробити мову більш розкутою і вільної. Така методика може застосовувати навіть у випадках порушення мови в слідстві інсульту. ЗАПИС НА ДИКТОФОН . Цю методику можна поєднати з читанням вголос, про який ми розповідали вище. Увімкніть диктофон перед початком читання вголос і запи...

  1778-1843 Григо́рій Фе́дорович Кві́тка-Основ'я́ненко — український прозаїк, драматург, новинар, літературний критик і культурно-громадський діяч. Засновник художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його перша книга мала назву “Малороссийские повести, рассказаные Грыцьком Основьяненком” вийшла в 1834-му, друга – за три роки. Найвідоміші твори письменника: “Конотопська відьма” (1833), екранізовано в 1990-му; “Маруся” (1832); “Салдацький патрет” (1833); “Сватання на Гончарівці” (1835), екранізовано в 1958-му; “Пан Халявський” (1839); “Сердешна Оксана” (1841); “Козир-дівка” (1838); “Ганнуся” (1839); “Шельменко – волосний писар” (1829), екранізовано в 1971-му. Кращі твори Г. Квітки-Основ'яненка одними з перших представляли українську літературу європейським читачам. У 1854 р. в Парижі було опубліковано французькою мовою «Сердешну Оксану». Також його твори перекладено на польську, болгарську, чеську та інші мови. Помер ...